Max Payne: класика Rockstar Games на мобільних пристроях

Забути той ажіотаж, який відчули користувачі мобільних пристроїв і портативних консолей, коли на них вийшла GTA Vice City Stories неможливо. Те, що здавалося таким далеким від наших реалій, і було чимось футуристичним виявилося буквально в руках, заховано в маленький пристрій. Але, як би не було сумно, навіть вона, з часом, приїлася. Вау-ефект затих, а люди й далі пішли штурмувати аркади, клікери, три-в-ряд, тощо.

Але неймовірно дивно, що за тим Вау-ефектом, який виник у людей, від культової ГТА, більшість, ніби, забула про вихід на iPad гри Max Payne. А з цим дітищем студії Rockstar варто було б ознайомитися детальніше.

Що таке Max Payne і про що вона?

Max Payne - це гра про людину, загорнута в оболонку динамічного шутера. Насправді, в цьому вся суть компанії рокстар. У них є талант: вмістити в шутері від третьої особи не тільки цікаві механіки, але і показати роль людини в суспільстві, її життя, погляди, позицію, градацію особистості. Але і сам шутер наповнений різними механіками, які можуть змусити радіти й зараз.

Але спочатку про сюжет. А це нуарна історія, яка розповість нам про поліцейського Макса Пейна, який працював під прикриттям. Його звинувачують у вбивстві, якого він не скоював. В результаті цього, він опиняється між двох вогнів: з одного боку його колеги поліцейські, які жадають роздобути Макса, щоб заарештувати його, з іншого - злочинці, які явно незадоволені мотивами Пейна.

Життя Макса перетворюється на нескінченну втечу. Його сім'я вбита, за ним полюють. Єдине, що йому залишається - це спробувати очистити своє ім'я, дізнатися хто винен у смерті його близьких, і знищити всіх, хто лише спробує встати у нього на шляху. І все це супроводжується похмурими та депресивними висловлюваннями самого Пейна, який вже втомився від цього життя, від вічної біганини від смерті. Ми бачимо людину, яка просто хоче спокою, але який до останнього в нього не вірить.

Але, коли з сюжетом все зрозуміло, то чим гра може здивувати в геймплейному плані? Чи може шутер від третьої особи розкрити всі життєві тяготи нещасного поліцейського?

Геймплейні особливості

Макс Пейн - це екшен-шутер. Вам потрібно бігати, відстрілювати натовпи ворогів, знаходити собі укриття, щоб просунутися далі по сюжету. Проблема в тому, що на перший погляд здається, що такий жанр буде більш властивий для класичного бойовика з пафосним і нехитрим сюжетом. Але ні. Розробники пустилися берега, і зробили не тільки похмурий, багатошаровий і складний сюжет, а й вирішили не годувати гравців банальними шутерними механіками.

Самі розробники гри сміливо заявляють, що Max Payne зміг показати новий погляд на екшен-шутери. І вони мають повне право на такі заяви. У грі вперше, за всю історію ігрової індустрії, представили таку чудову функцію, як Bullet Time. Вона дає можливість сповільнити час. Наприклад, Макса затиснули в його скромному укритті, тому потрібно терміново з нього вибиратися. Не біда! Один стрибок, і активується функція уповільнення часу. Макс, в стрибку, може звалити натовп ворогів зі своєї вірної зброї.

Крім цього, в грі представлено велике розмаїття вогнепальної зброї, яка може бути ефективною в абсолютно різних ситуаціях. Вона дійсно різна, та й, до всього іншого, потрібно стріляти обережно, адже потрапити в супротивників не так-то й легко.

Чи є у гри недоліки?

Говорити про недоліки подібної гри важко. Тут грає роль безліч чинників. Перший - рік виходу гри. Це, на секунду, аж 2001 рік. Другий - це порт на мобільні пристрої. Гра майже і не зазнала жодних змін. Ну і третій - ця гра є безсмертною класикою, якій ну просто хочеться пробачити деякі неточності та помилки.

Так, в деяких моментах гра надмірно блищить пафосом. Сам головний герой сипле цитатами направо і наліво, всі вони про марність буття, про нескінченність шляху, про вічну втечу від смертельних кайданів. Але це не викликає якогось відторгнення, або ж відрази. По-перше, тоді порядки геймерів були інші. Для них навіть такий пафос, в оболонці похмурого і депресивного сюжету, давав відчуття, що вони насолоджуються чимось піднесеним, чимось на порядок вище усього іншого. По-друге, ці цитати - це саме те, за що гру полюбили настільки, що навіть дотепер можна зустріти меми зі старим Максом Пейном, або ж просто зображення, які дають нам можливість згадати цього культового персонажа.

У деяких моментах можна зустріти абсурдні рішення левел-дизайнерів. Але і це можна виправдати, якоюсь мірою. Так, ситуація, коли Макс стоїть біля здоровенної щілини, в яку він може пролізти хоч стоячи, але не може цього зробити через непродуманість - дивна. Вона дотепер викликає якийсь сміх, подив. Однак, знову ж таки, це 2001 рік.

Читайте також: Homescapes: огляд гри

Може виникнути питання, чому ж не виправили такі помилки, при портуванні гри? Тут все не так просто. По-перше, змінювати щось, при портуванні гри, може затягнути цей процес на досить довгий час. Виправлення однієї помилки викликатиме дві нових. По-друге, ігри студії рокстар настільки нестабільні, що будь-яка спроба їх перенести на будь-яку платформу, викликає просто пекельні муки розробників, а потім і пекельні муки користувачів, яким доводиться це бачити. Так, звучить як таке собі виправдання, годі й казати. Однак, краще побачити продукт цілим і функціональним, ніж спостерігати за якимось цирком, в який навіть грати неможливо.

Чому гру пропустили багато користувачів, і чи варто вона уваги зараз?

Max Payne - це культова гра. Це яскравий приклад безсмертної класики. На жаль, багатьом користувачам не довелося в неї пограти на момент виходу. Багато ж не ризикнуть зараз купити гру, яка досить стара, якщо їм доступний цілий асортимент з новеньких яскравих проєктів. Однак, коли є можливість пройти гру на своєму iPad - за неї варто вчепитися.

Пізнати світ старого доброго Макса Пейна - це безцінний досвід. Хтось просто буде згадувати та пускати сльозу ностальгії, а хтось вперше з ним познайомиться. Однак, втрачати можливість пройти таку гру - справжній злочин. Та й ціна в AppStore лише три долари. Якщо відкинути всі фактори, які роблять для багатьох таку гру безцінним, ціна повністю справедлива. З огляду на вік гри, деякі недоробки, деякі помилки, така вартість - повністю виправдана. Це мінімум, який варто заплатити за те, щоб стати частиною цієї несамовитої історії.

Забувати цей шедевр не варто. З ним варто ознайомитися самому, варто його показати тим, хто не бачив. Але не варто давати цій грі тихо померти на задвірках магазинів з додатками.