Екологічні види смерті: як допомагати екології після смерті?

Смерть — це подія, яку не можна назвати приємною, радісною і душевною. В жодному разі. Для багатьох людей факт усвідомлення смертності є головним страхом у житті. Для багатьох інших це лише неприємна, але неминуча подія. Проте є щось спільне для всіх людей у питаннях смерті — поховання покійних. І саме на цьому етапі починаються головні проблеми. Адже різні ритуальні послуги та способи поховання — це завжди клопоти, які не тільки не дають забути про гіркоту втрати, а й додають близьким людям усе нових і нових труднощів.

І вибір способу поховання — це та проблема, яка може поставити питання про бажання покійного, вартість послуг, але й про забруднення навколишнього середовища в майбутньому. Саме тому сьогодні ми поговоримо про найбільш екологічно чисті способи поховання померлих.

Чому не підходять класичні способи поховання?

Класичні способи поховання людей — це рядове поховання, як правило, в труні, та кремація. Зараз кремацію цілком можна назвати повноцінно класичним способом поховання. Але все ще залишаються люди, які в паніці хапаються за серце, коли мова заходить про кремацію. І небезпідставно! Адже цей спосіб аж ніяк не є найекологічнішим.

Та й загалом, якщо говорити про екологічний аспект класичних похоронів, можна дійти дуже невтішного висновку: вони взагалі не є екологічними. Здавалося б, кремація — такий спосіб провести людину в інший світ є дійсно екологічним, адже нічого не закопується в землю, тіло просто спалюють — і все!

Але все не так просто. Під час кремації в атмосферу потрапляє безліч небезпечних елементів, які руйнують озоновий шар нашої планети. Це пов'язано як із самим процесом спалювання, так і з тим, що тіло нерідко перед безпосереднім спалюванням обробляють формальдегідом та іншими речовинами, які при згорянні розкладаються на доволі небезпечні сполуки — як для здоров'я людини, так і для атмосфери планети. А це вже серйозна проблема.

Але може класичне поховання — це нормально? Адже тіло людини в дерев'яному ящику поміщається в землю. Органічні матеріали на органічних матеріалах! Тіло розкладається, ґрунт удобрюється. Радіємо? Але є кілька суттєвих проблем.

Перша проблема полягає все в тому ж самому обробленні тіла формальдегідом. Так, він дозволяє тілу довше не розкладатися, але цей процес неминучий. А коли тіло з формальдегідом починає повільно і поступово розчинятися в земному ґрунті, цей розчин потрапляє в землю та може негативно впливати на її родючість.

Друга проблема — це сама труна. Коли ви востаннє бачили, щоб людину навіть у кіно клали в звичайний необроблений дерев'яний ящик? Сьогодні це красиві лаковані труни незвичайних форм, виготовлені з оброблених матеріалів. І нічого поганого не було б у цьому, якби при їхньому виготовленні не використовувалися різні речовини, що надають блиск і уповільнюють розкладання. А враховуючи, що в труну кладуть ще й безліч інших речей, при її розкладанні в ґрунт потрапляють дуже шкідливі для нього речовини.

Ну а третя проблема — це зведення пам'ятників і монументів. Для того, щоб виконати роботу максимально ефективно й швидко, використовуються різні будівельні матеріали, які можуть включати клей та інші хімічні речовини. І хоча збитки складно зіставити зі шкодою від великої фабрики, варто враховувати, що на кладовищах ховають людей досить часто й багато, а це вносить свій внесок у деградацію екології.

Не знаєте як очистити кеш вайбер на айфоні? Реальні поради від сервісу ICOOLA.

Які є альтернативи класичним методам?

Здавалося б — ми стикаємося з безнадією. Люди не готові відмовлятися від різних речовин під час поховання, та й кремації бояться. Як переконати їх у тому, що використання альтернативних засобів поховання — це чудовий вихід і для людини, і для нашої планети? На щастя, існують процедури, які дають різноманітність вибору і дозволяють замислитися, яким саме ви бачите похорон.

І коли ми говоримо про цікаві, а головне — екологічно безпечні способи поховати людину, то буквально одразу на думку спадає поховання в рифах.

Вічні коралові рифи

Всі ми знаємо, як страждають моря й океани від нескінченних викидів хімікатів, відходів та іншого сміття. Це сумно і невтішно. А в тих же самих морях і океанах знаходяться коралові рифи, які повільно, але впевнено гинуть. Про цю проблему ще в 1980 році задумалися двоє дайверів — Тодд Барбер і Дон Броулі. Вони вирішили, що раз рифи вмирають, то варто якось із цим боротися. І почали встановлювати штучні рифи з бетону, де могли проростати справжні корали.

І все б нічого, але у Дона Броулі був тесть, який, на превеликий жаль, помирав. І його передсмертним бажанням було поховання в одному з таких штучних рифів. Так він став першою людиною, похованою таким чином. Тодду і Дону настільки сподобалася ця ідея, що після цього вони вирішили об'єднати ритуальні послуги зі збереженням екології. І тепер у них немає відбою від клієнтів. Людям дуже сподобалася ідея посмертного єднання з океаном, яке допомагає кораловим рифам відновлюватися.

Але є у морських могил і підводні камені. По-перше, для такого поховання змішується саме прах, який отримують, як правило, старою доброю, але небезпечною для екології кремацією. По-друге, для пересічних людей така процедура поки що недоступна. Ми можемо лише радіти, що таке у світі існує і що хтось піклується про прекрасні океани.

Промессія і ресомація

А от знайти альтернативи кремації, які теоретично можна застосувати й нам, простим людям, — це завжди цікаво. Промессія і ресомація — саме такі способи. Варто одразу зазначити, що якщо в Україні таке й практикують, то масово про це невідомо. Та й петиції про будівництво в Україні проматорію говорять самі за себе. Водночас у країнах Європейського Союзу такі методи практикуються із завидною регулярністю, а деякі країни, наприклад Німеччина, навіть заохочують населення до подібного методу поховання.

Способи поховання кардинально різні. Промессія включає кріо-деструкцію тіла з подальшим подрібненням останків і випаровуванням отриманого порошку. Ресомація натомість передбачає обробку тіла за високих температур і під тиском. Останки, що залишаються, висушують, подрібнюють і поміщають в урну.

Родичі отримують прах, а навколишнє середовище не отримує навантаження. Відмінно. А враховуючи, що кмітливі люди є скрізь, прах використовують і як добриво! І це справді вражає. Адже у вас є можливість посадити дерево, яке буде удобрене прахом покійного і служитиме меморіалом. Єдина проблема — недоступність в Україні. Але, на відміну від рифових кладовищ, меморіальні ліси здаються значно більш реальною перспективою.

Модні грибні костюми

Коли ми чуємо словосполучення «грибний костюм», перша думка — ранок у дитячому садку, де бігають мухомори та боровички. Але виявляється, що грибний костюм активно використовується в похованні. Так, це справжній костюм, в якому містяться спеціальні спори. Їхня краса в тому, що після поховання людини в землю такі спори починають проростати й активно удобрювати ґрунт. Це забезпечує повне возз'єднання людини і природи — і дозволяє, так би мовити, віддати данину поваги. Спочатку природа підтримувала людину і її життя, а потім людина віддає свій борг, підтримуючи природу.

А ви знали, що існує безліч способів, як знайти айфон, якщо загубив?

Екологічні види поховання — це добре?

На жаль, питання екології в похованні — це те питання, яке найменше турбує людей під час підготовки ритуальних послуг. Це зумовлено іншими переживаннями, болем втрати тощо. Однак зараз ми, сучасні люди, маємо шанс бачити, як звичайні кладовища поступово перетворюються на архаїзм, а розвіювання праху над морем стає кліше.

Не сьогодні, але в майбутньому, у нас з'явиться можливість вибирати не між «спаленням» і «закопуванням», а між «заповідати своє тіло на благо рифів» або «допомогти планеті отримати корисні мінерали». Але щоб це стало реальністю, ми маємо підтримувати відповідні ініціативи і замислюватися про здоров'я планети саме зараз, а не чекати, коли це «майбутнє» настане.

І тоді, навіть після смерті, ми зможемо бути корисними для нашого маленького, крихкого і улюбленого дому.