Довговічний дизайн для циклічної економіки

Ми живемо у світі, який потопає в надлишку предметів: вони повсюди, у кожній кімнаті, і більшість із них ніколи не демонструватимуть максимальну функціональність, а частину викинуть задовго до того, як мине термін їх придатності.

Трохи більше століття тому «одноразовість» стосувалася невеликих недорогих продуктів, таких як одноразові бритви та паперові серветки. Сьогодні практично все є одноразовим – культурно допустимо викинути будь-що, починаючи від майже невикористаного смартфона, телевізора чи пилососа і закінчуючи меблевим гарнітуром.

Це призвело до серйозної проблеми електронних відходів. У Європі гори утилізованих плат та іншого комп’ютерного сміття ростуть утричі швидше, ніж будь-який інший тип відходів. Ми генеруємо 40 тонн відходів у процесі виробництва лише однієї тонни електронних виробів, але 98% цих продуктів викидається лише через шість місяців після покупки. Враховуючи величезну кількість дорогоцінних ресурсів (зокрема золота та інших рідкісних металів), які потрапляють у наші гаджети, нам, безперечно, варто було б більше дбати про них, ремонтувати їх, якщо вони зламані, і зберігати їх довше. Насправді відбувається навпаки: тривалість життя продуктів скорочується, оскільки матеріальна культура стає все більш одноразовою.

Поняття «суспільство викидів» не є новим. Американський економіст Бернард Лондон вперше ввів термін «планове старіння» в 1932 році як засіб стимулювання витрат серед небагатьох споживачів, які мали стабільний дохід під час депресії. Цю концепцію популяризував Венс Паккард у своїй книзі «Творці відходів» у 1964 році. 

Однак існує інший підхід – емоційно стійкий дизайн, який може допомогти нам зменшити споживання та марнотратство ресурсів шляхом побудови більш довготривалих відносин між нами та продуктами, які ми купуємо. Простіше кажучи, це допомагає нам розробляти продукти, які створені для довшої служби та забезпечують довготривалий досвід. Термін «емоційний» використовується тут, тому що марнотратні моделі споживання значною мірою зумовлені емоційними факторами. Ми втомлюємося від речей, новизна надто швидко зникає, і ці речі перестають подобатися і стають непотрібними.

Розгляд емоційної стійкості на етапі проектування допомагає відучити людей від постійного бажання нового та може сформувати нові та стійкі бізнес-моделі. Тут довговічні продукти мають потенціал для побудови економічних моделей, пов’язаних зі створенням надійних продуктів, послугами з оновлення та ремонту та лояльними до бренду клієнтами – і все це без зайвих відходів.

З точки зору дизайну, можна підтримувати вищий рівень емоційної довговічності, визначивши матеріали, які з часом покращують якість. Необхідно розробити продукти, які легше ремонтувати, оновлювати та обслуговувати протягом усього терміну служби. Це ефективні стратегії продовження терміну служби продукту, і, хоча вони можуть мати підвищену вартість у місці покупки, вони приносять прибуток у подальшому через впровадження пакетів обслуговування та оновлення.

Циркулярна економіка є менш марнотратною. Зростає відчуття того, що промисловість споживчої електроніки має перейти від лінійної економіки до циклічної. Кругова економіка - така, у якій ресурси використовуються якомога довше. З них витягується максимальна цінність, тоді як матеріали та енергія відновлюються або переробляються якомога більше в кінці терміну служби будь-якого продукту. Це сейсмічний зсув у мисленні, який впливає на все, починаючи від проектування та доставки продуктів з коротким терміном служби, і закінчуючи довготривалими матеріалами.

Розробка продуктів, які можна зберігати довше, підтримує глибші відносини як з продуктом, так і з брендом, що підвищує ймовірність розвитку лояльності до бренду.

Такий емоційно стійкий дизайн має сенс не лише з погляду навколишнього середовища та ресурсів, але й може розглядатися як комерційно життєздатна бізнес-стратегія у все більш конкурентному глобалізованому світі.