Циклічна бізнес-модель

Переосмислення концепції «відходів» як цінного ресурсу потенційно здатне принести світовій економіці дохід у 4,5 трильйонів доларів. Існують 4 різні категорії відходів, які можуть стати базою для отримання цього доходу.

Чотири категорії відходів:

• Витрачені ресурси: неефективне використання матеріалів та енергії, такі як викопна енергія та матеріали, що не підлягають переробці.
• Втрачена виробнича потужність: продукти та активи, які не повністю використовуються протягом терміну служби.
• Витрачений життєвий цикл: продукти, які передчасно стають не функціонуючими через неякісний дизайн або відсутність варіантів повторного використання.
• Витрачена вбудована цінність: компоненти, матеріали та енергія, які не відновлюються з потоків відходів.

Існують п’ять бізнес-моделей, які лежать в основі переходу до економіки замкнутого циклу. Взяті окремо або разом, ці моделі допомагають трансформувати традиційні лінійні підходи до виробництва та споживання «бери, виробляй, утилізуй» у циклічні підходи, які мінімізують або навіть усувають відходи, забруднення та неефективність. За останні п'ять років ці моделі були широко визнані різними організаціями державного та приватного секторів як життєздатний підхід до впровадження стратегій циклічної економіки. 

Кінцева мета циркулярної економіки – це цілісне закриття всього циклу «бери, роби, витрачай». Очевидно, досягнення цієї амбітної мети вимагатиме довгострокової масштабної зміни в поточному способі ведення бізнесу, але можна досягти значного прогресу в короткостроковій перспективі, зосередившись на кількох локалізованих фондах вартості. Зокрема, всередині будь-якої «петлі» кругового ланцюжка створення вартості, компанії можуть зосередитися на закритті кількох менших “петель”, наприклад, потік відходів з одного етапу виробництва можна повторно переробити в корисний побічний продукт або сировину для іншого процесу.

Щоб скористатися цими можливостями, керівники повинні розуміти п’ять циклічних бізнес-моделей більш детально. 

Циркулярні входи

У виробничому процесі використовуються відновлювані, перероблені або високопридатні для вторинної переробки матеріали, що забезпечує часткове або повне усунення відходів і забруднення.

Циркулярні вхідні дані, також відомі як «Кругові поставки» або «Круговий ланцюжок поставок» — це одна з найбільш прийнятних компаній циклічної бізнес-моделі. Для реалізації організація повинна замінити «лінійний» тип ресурсів у своєму ланцюзі поставок на «кругову» альтернативу. Ці рішення можна умовно розділити на три групи:

1. Відновлювані ресурси: ресурси, які поповнюються природним шляхом і можуть бути використані неодноразово, наприклад, вода від процесів збирання дощу або опріснення, вітер, сонячна енергія, водневе паливо з надлишку відновлюваної енергії тощо.
2. Відновлювані біоматеріали: такі матеріали, як біопластик та мікробні агрохімічні розчини, розроблені за допомогою хімії. 
3. Відновлювані матеріали, створені людиною: розроблені матеріали на основі неорганічної хімії, які можна нескінченно переробляти без істотних втрат якості або фізичних властивостей.

У короткостроковій та середньостроковій перспективі компанія повинна визначити пріоритети та запровадити заміну виробничих ресурсів циклічними альтернативами, які операційно та комерційно життєздатні. Однак у довгостроковій перспективі мета полягає в тому, щоб повністю закрити та дематеріалізувати цикли використання ресурсів, тим самим усунувши відходи. Іншими словами, перші дії повинні бути спрямовані на поступову відмову від використання «лінійних» ресурсів (і відходів), тоді як на другому етапі концепція відходів взагалі відкидається як частина цілісної зміни виробничих систем.

На сьогоднішній день впровадження циклічних вводів значною мірою обумовлено заміною лінійної сировини, наприклад невідновлюваних ресурсів, на альтернативи, які мають менший вплив на навколишнє середовище. 

Відновлювальна енергія

Зростаюча стурбованість зміною клімату допомогла стимулювати широкомасштабне фінансування проектів у сфері відновлюваної енергетики, що призвело до здешевлення та покращення технологій. У результаті відновлювані джерела енергії становитимуть понад 70% світового зростання виробництва електроенергії з 2017 по 2024 рр. На жаль, кілька бар'єрів, в т.ч технологічні та фінансові обмеження перешкоджають розгортанню відновлюваної енергетики на нових ринках.

Матеріальні інновації

Роками офіційні та неофіційні медіа-джерела висвітлювали шкоду навколишньому середовищу, спричинену різними матеріальними потоками — від хлорфторвуглецю в 1990-х роках до забруднення мікропластиком останнім часом. У той же час дефіцит ресурсів вплинув на більшість секторів - від бавовни до золота та рідкоземельних мінералів. Результатом стало відчутне зростання у науково-дослідній діяльності з пошуку альтернативних рішень, а також поштовх відомих компаній патентувати та комерціалізувати нові відновлювані матеріали для включення в їхнє майбутнє виробництво. Візьмемо, наприклад, Sulapac, фінську компанію з виробництва пакувальних матеріалів, і її упаковку, яка розкладається, виготовлену з деревної стружки та природних зв’язуючих матеріалів, як альтернативу традиційній одноразовій упаковці, виготовленій із пластику на основі нафти.

Зрештою, щоб досягти успіху, матеріальна інновація також має відповідати іншим критеріям, включаючи стандарти якості та паритет вартості. Таким чином, при розгляді нового матеріалу компанії мають бути зосереджені на функціональності, зручності та повторному використанні. Оцінки життєвого циклу можуть також допомогти обмежити будь-який потенційний ненавмисний вплив на навколишнє середовище. Допомагати у цьому аналізі повинні такі інновації, як так звані паспорти матеріалів, що можуть надавати інформацію про матеріали протягом життєвого циклу, полегшуючи відновлення після закінчення використання. Паспорт матеріалу містить дані, пов’язані з конкретним продуктом, які полегшують відновлення, переробку або повторне використання цих ресурсів. Наприклад, компанія TriCiclos, використала свою мережу інфраструктури переробки для аналізу відходів, і ця інформація допомогла таким компаніям, як PepsiCo та Te Coca-Cola Company перепроектувати свою упаковку та розробити нові матеріали.

Циркулярна економіка на цьому рівні вимагає культури співпраці з постачальниками, колегами, партнерами та клієнтами. Nike, транснаціональна компанія з виробництва взуття та одягу, досягла ряду успіхів у матеріальних інноваціях із власними дочірнім компаніями, які створюють вхідні матеріали для нового взуття, одягу та спортивних покриттів. Використовуючи колекції «відходів» (переробленого спортивного взуття і надлишків виробничих відходів), компанія змогла розробити нову високоефективну продукцію. Приблизно 73% усього взуття та одягу Nike містять перероблені матеріали. Матеріал Nike Flyleather, наприклад, виготовлений принаймні з 50% переробленого натурального шкіряного волокна зі шкіряних залишків, має подібний вигляд, текстуру та навіть запах натуральної шкіри. Крім того, цей матеріал забезпечує більш ефективний процес різання, утворюючи менше відходів у порівнянні зі традиційною шкірою. 

Платформи обміну

Коефіцієнт використання продуктів і активів оптимізується завдяки спільному володінню, доступу та використанню, яке зазвичай забезпечується цифровими технологіями. 

Платформа спільного доступу дозволяє власникам максимізувати використання активів спільноти та надання клієнтам зручного доступу до продуктів і послуг. Прийняття цієї моделі відбулося на різних ринках і географічних регіонах. Ми знайшли кілька прикладів масштабних платформ обміну з циклічними принципами.

Для великих корпорацій платформи обміну часто вимагають значних змін існуючих бізнес-моделей або створення нового підприємства для сприяння експерименам. Отримання консенсусу щодо стратегії, формату, функціональності, і бізнес-моделі вимагає значного дослідження та налаштування мережі, особливо для відомих підприємств. Отже, транснаціональні корпорації повільніше сприймають цю модель. Натомість стартапи є лідерами, радикально підриваючи ринок «бізнес-споживач» (B2C) (наприклад, платформи для дому та спільного транспортування - Airbnb, Lyft і ZipCar). 

Однак платформи спільного доступу почали проникати й у великі транснаціональні компанії. Marriott, одна з найбільших готельних мереж світу, нещодавно запустила Homes & Villas, конкурента Airbnb за спільне використання будинків преміум-класу. Подібні платформи поширилися в багатьох галузях, від моди та аксесуарів до спільних робочих просторів, інструментів і машин, у тому числі з'явилось багато прикладів у сфері бізнес-бізнес (B2B). Наприклад, Cohealo є платформою для лікарень, щоб максимально ефективно використовувати медичне обладнання. Розташований у Фінляндії, стартап eRENT надає платформу спільного використання для управління будівельним обладнанням і технікою. Платформа дозволяє клієнтам здавати в оренду та керувати різними типами обладнання. Сервіс, який включає в себе важку техніку, а також невеликі портативні інструменти є єдиним магазином для цілих будівельних майданчиків.

Продукт як послуга

Компанії зберігають право власності на продукт і продають його переваги на основі послуг, залишаючись відповідальними за технічне обслуговування та обробку товару після закінчення використання.

У бізнес-моделі «Продукт як послуга» продукти використовуються одним або більше клієнтів через оренду або плату за використання. Ці моделі базуються на передумові, що компанії можуть створювати додаткові цінність своїх продуктів шляхом розвитку довгострокових стосунків із клієнтами, продажу додаткових послуг (перехресний продаж або продаж додаткових товарів), монетизації даних про використання або вилучення матеріальної цінності на етапі завершення використання.

Незважаючи на збільшення потенціалу для створення вартості, масштаби моделі «Продукт як послуга» залишаються обмеженими. Звичайно, зсув від продажу продукту на продаж послуги є фундаментальною зміною ціннісної пропозиції компанії, яка вносить безліч складнощів. Це включає дизайн, планування та збільшення додаткових можливостей. Важливим фактором успіху є розробка моделей, які краще відповідати продуктам, які використовуються як послуга кількома клієнтами, а не одноразова покупка одним клієнтом. Такі моделі вимагають можливість коригувати традиційні фінансові очікування.

Модель підписки

Підштовхнуте успіхом передплатних послуг у сфері розваг, впровадження тепер перейшло до моди, продуктів харчування та засобів догляду. Загалом послуги на основі підписки зростають на 200% щорічно з 2011 року, що підтримується величезною різноманітністю продукції. Ця модель працює особливо добре для преміальних товарів, які дуже бажані, але при цьому дорогі, і порівняно швидко стають застарілими. Побутова електроніка є яскравим прикладом такої динаміки ринку, що призвело до появи таких компаній, як Grover, яка орендує мобільні телефони, дрони, ігри, обладнання та інші електронні пристрої. 

Масштабні моделі продукту як послуги залишаються проблемою для традиційних підприємств і компаній, орієнтованих на квартальні та річні фінансові результати. Переконливі докази економічного обґрунтування допоможуть організаціям краще зрозуміти переваги моделі (як матеріальні, так і нематеріальні). Взаємодія з клієнтами та тісна співпраця в сфері обслуговування має вирішальне значення для розвитку.

Кругові бізнес-моделі 

Rent the Runway – це американська компанія, яка надає онлайн-послуги з оренди дизайнерського одягу та аксесуарів. Клієнти можуть орендувати модний одяг високого класу на термін від чотирьох до восьми днів за частку від роздрібної ціни, відкриваючи абсолютно новий ринок. Оренда Runway також пропонує плани передплати, за якими споживачі сплачують щомісячну плату і отримують можливість постійно оновлювати свій гардероб, а в планах – безкоштовна доставка, хімчистка, страхування оренди. Компанія виявила, що клієнти, які підписалися на їхній сервіс, зменшують витрати на покупку одягу, що дозволило зменшити кількість відходів на 900 тонн. У 2019 році компанію оцінили в 1 мільярд доларів.

Розширення використання продукту

За допомогою бізнес-моделі Product Use Extension компанії оптимізують використання виробу в його початковому вигляді та за призначенням. Розглянемо, наприклад, як часто мобільний телефон замінюють на оновлену модель, коли все, що дійсно потрібно, це оновлення основної функції, наприклад камери або акумулятора. Замість того, щоб бути утилізованим, викинутим на сміття чи, у кращому випадку, переробленим, предмет відремонтовано/відремонтовано/оновлено, щоб продовжити його використання, або його повторно використовують на ринку вживаних товарів. 

Бізнес-модель охоплює ряд діяльності — від ремонту, реконструкції та модернізації до торгівлі та перепродаж — деякі з них можна розглядати як власні бізнес-моделі.

Перевагою Product Use Extension є те, що вона не потребує зміни існуючої бізнес-моделі компанії, а радше розширює бізнес-можливості або ринкові канали, щоб, наприклад, отримати нові джерела доходу, як можуть бути створені шляхом перепродажу. 

Основна організаційна проблема для впровадження цієї бізнес-моделі, особливо якщо мова йде про продукти з відносно низькою вартістю, зводиться до вибору правильного формату та масштабу для створення внутрішнього дослідницького підприємства.

На перший погляд, ці рішення можуть виглядати не такими значущими, але впровадження моделі розширення використання продукту часто означає отримання нових можливостей, потенційні зміни в дизайні продукту (наприклад, збільшення модульності, щоб дозволити оновлення функцій), а також зміни у фінансових моделях. Візьмемо, наприклад, компанію з дизайну меблів Vitsoe, яка продає Universal Shelving System, модульні стелажі з можливістю оновлення - довговічна система, яку можна оновлювати за допомогою нових полиць, висувних ящиків та інших доповнень, які можна легко демонтувати та перебудувати. Найбільший у світі виробник доступних дизайнерських меблів IKEA також просуває модель розширення використання продукту. У Франції та Бельгії, ініціатива компанії «Друге життя для меблів» дозволяє клієнтам обмінювати старі речі на ваучер магазину. IKEA також здає підприємствам офісні меблі у Швейцарії та проводить пілотний продаж вживаних меблів у Великобританії. 

Відновлення ресурсів

Як продовження традиційного управління відходами, Resource Recovery набула найбільшого поширення як бізнес-модель. Відновлення ресурсів зосереджується на відновленні матеріалів і ресурсів з продуктів на  стадії завершення використання. В ідеалі відновлений ресурс використовується таким чином, щоб зберегти його найвищу можливу вартість протягом найдовшого періоду часу. У цьому контексті компанії повинні пам’ятати про «ієрархію відходів» під час визначення способів створення цінності з кінцевих продуктів використання. Рішення, які знижують якість матеріалу, слід розглядати лише в крайньому випадку.

На сьогоднішній день існує широкий спектр організацій, які прийняли принаймні певну форму відновлення ресурсів. Компанії відновлюють цінні метали з електронних відходів, пластик з упаковки тощо, щоб створити цінність із потоків відходів та виробництво побічних продуктів. Враховуючи, що більшість організацій мають певну форму стратегії управління відходами, ця модель потребує мінімальної адаптації існуючих бізнес-структур і є менш руйнівною, ніж інші.

Загалом, сучасні економічні та технологічні можливості (наприклад, для сортування) обмежують кількість і тип ресурсів, які можна відновити за звичайних операцій. Збір і сортування залишаються дорогими, а існуюча інфраструктура, пов’язана з відходами, часто погано обладнана, щоб задовольнити вимоги покупців щодо кількості або якості. Але оскільки технологія покращується (і витрати падають), даних стає більше, а нові інноваційні рішення автоматизують те, що раніше було трудомістким, організації розглядатимуть можливість відновлення (і отримання більшої вартості) зростаючих обсягів витрачених ресурсів. 

Veolia, компанія, що займається розробкою рішень з управління водою, відходами та енергією, допомагає своїм клієнтам краще управляти своїми відходами та відновлювати цінні ресурси після закінчення використання. У рамках цього процесу компанія постійно проводить розробку нових технологій переробки та оптимізації упаковки.

Прискорення переходу

П’ять бізнес-моделей розробляються та розгортаються компаніями, але численні бар’єри перешкоджають швидкості та масштабності цих процесів. Щоб подолати ці перешкоди, компанії повинні присвятити час і увагу наступним п’яти ключовим чинникам.

1. Залучення споживачів

«Люди не хочуть купувати свердло на чверть дюйма. Вони хочуть отвір на чветь дюйма!» Це широко цитоване твердження Теодора Левітта підкреслює, що клієнтам потрібні не самі продукти, а послуги чи результати, які вони надають. Іншими словами, продукти, у багатьох випадках, є лише механізмом доставки бажаної функції або результату. Нові бізнес-моделі підтримують цей перехід від власності до доступу. Ця зміна ставатиме все більш важливою для багатьох компаній, як все більше і більше споживачів починають шукати продукти та послуги, які вони можуть отримати одним дотиком пальця.

Іншим фактором є зміна переваг попиту: 66% споживачів у всьому світі заявили, що вони готові платити більше за стійкі бренди. Дійсно, за останні кілька років спостерігається зростання обізнаності громадськості стосовно глобального клімату та проблем утилізації відходів. Прискорене міжнародними діалогами, екстремальними погодними явищами та висвітленням у ЗМІ, підвищення обізнаності кампанії щодо виробництва відходів, утилізації та викидів вуглекислого газу стали звичним явищем у багатьох галузях промисловості. Це створює великий вплив на свідомість все більшої кількості споживачів, що призводить до різних дій, таких як заборона одноразових поліетиленових пакетів у супермаркетах. Однак варто зазначити, що інтерес чи намір споживача не завжди призводять до змін у купівельній поведінці, оскільки вартість і якість залишаються ключовими факторами для прийняття споживачем рішення про покупку.

2. Дизайн

Оскільки дизайн стоїть на початку життєвого циклу продукту, і циклічність, для багатьох, зосереджена на кінцевому використанні — це перешкода, яка часто заважає ефективному використанню продуктів і відновленню вбудованих матеріалів високої якості. Враховуючи швидкі темпи технологічні зміни, старіння, ймовірно, залишатиметься серйозною проблемою в найближчі роки, підкреслюючи потребу в більш циклічному дизайні. Підходи до проектування повинні включати циклічні принципи, щоб дозволити споживачам розширити використання продукту, а компаніям відновити цінні матеріали та усунути відходи після закінчення використання. Роками такі принципи дизайну застосовуються для товарів високої вартості. Насправді різні машини та обладнання базуються на модульних принципах, обслуговуються та модернізуються. Сюди входять компоненти транспортних засобів і літаків, обладнання комунікаційних технологій, обладнання для охорони здоров’я тощо. 

Після адаптації дизайну для розбирання та повторного використання продуктів,участь у діяльності з відновлення ресурсів може стати привабливим бізнесом. Наприклад, скандинавська промислова група Moelven пропонує будівництво стін як частину інтер'єрних рішень, які можна розібрати та повторно зібрати для іншої конструкції, не додаючи жодних нових матеріалів.

3. Зворотна логістика: створюйте цикли повернення

Усунення прогалин в інфраструктурі, щоб виробники могли отримувати непрацюючі, небажані, пошкоджені, недостатньо використовувані або вичерпані продукти є пріоритетом для масштабування моделей циркулярної економіки. Зворотна логістика є ключовою можливістю, важливою майже для всіх циклічних бізнес-моделей. Вона містить той самий набір проблем, що й передова логістика, наприклад обмеження інформації, інфраструктури та пропускної здатності; висока складська і товарна база витрат; зростання очікувань клієнтів щодо швидкості доставки. 

4. Проривні технології: прискорення з інноваціями 4IR

Технології четвертої промислової революції (4IR) дозволяють розумно використовувати ресурси і створювати нові можливості для циркулярної економіки. Уявіть собі кількість зусиль, необхідних для спільного використання пасажирського транспортного засобу 30 років тому, коли переважна більшість домогосподарств не мала ні мобільних пристроїв, ні підключення до Інтернету. Тепер розумні мобільні пристрої та інші інновації 4IR значно знизили адміністративні витрати на послуги.

Що таке зворотна логістика?

Зворотна логістика — це «процес переміщення товарів із типового кінцевого місця призначення з метою отримання цінності або належної утилізації». Це надзвичайно важлива частина циклічного ланцюжка створення вартості та одна із головних відмінностей між традиційним ланцюгом створення вартості та циклічним. Зворотна логістика - це процес, який дозволяє замкнути круговий цикл (і пов’язані з ним «міні-петлі»). Круговий цикл є ключовим принципом циркулярної економіки, який дає змогу переробляти, повторно використовувати продукти та матеріали тощо.

Технології також дозволяють компаніям відстежувати та контролювати деталі використання та функціональності своїх активів у режимі реального часу, що призводить до підвищення ефективності та довгострокової цінності. Постачальник послуг Dirkzwager, наприклад, пропонує дистанційний моніторинг і управління такими офшорними активами як нафтові вишки протягом циклів їх використання. Ця можливість не тільки допомагає захистити ці цінні активи; вона також покращує безпеку судноплавства в перевантажених водах, виявляє ранні розливи нафти та іншим чином запобігає екологічним забруднення.

Що таке технології 4IR?

Технології 4IR стосуються низки цифрових, фізичних і біологічних технологій, які сприяють Четвертій промисловій революції (4IR). У межах 4IR, технологічні прориви відбуваються з експоненціальною швидкістю. Інші інновації 4IR допомагають у відновленні цінних матеріалів. Розглянемо AMP Robotics, стартап, який розробив новий вид технології сортування для переробних підприємств: робот Cortex. На основі штучного інтелекту (AI), Cortex може автоматизувати сортування товарів без зміни існуючих операцій, таким чином фундаментально змінюючи витрати на відновлення ресурсів.

5. Екосистеми

Технологічна революція, що триває, призвела до глобалізації споживання та виробництва і визначається розмиванням кордонів між галузями та ланцюжками створення вартості. Виробники автомобілів, такі як Tesla та Mercedes-Benz, починають займатися енергетикою; а глобальні конгломерати електронної комерції, такі як Amazon, стали логістичними компаніями. Дійсно, галузі зближуються, хоча старі, «лінійні» стосунки перекроюються в розгалужені екосистеми, схожі на мережу. Організації повинні ретельно продумати, як вони взаємодіють. Така політика є сильним стимулом для виробників об’єднуватися, враховуючи принципи кругового проектування та сприяння стійким підходам на етапі кінцевого використання (відновлення ресурсів). 

Комбінаторна сила бізнес-моделей

Щоб використовувати весь потенціал циклічних бізнес-моделей, їх потрібно розглядати в поєднанні. Таким чином, компанії заохочуються вивчати та висувати гіпотези щодо кожної з п'яти моделей циклічної економіки, в межах організації. Комбінаторна сила п’яти моделей може стимулювати конкурентоспроможність і, що найважливіше, організації, менш залежні від ресурсів у майбутньому, швидко змінять глобальний ринок. Розглянемо приклад компанії Nike, яка почала з поступового впровадження циклічних вхідних ресурсів і відновлення ресурсів із потоків відходів до та після споживання. Потім компанія розробила свій брендовий побічний продукт під маркою Nike Grind і продовжує своє кругове сходження через свій стартап Adventure Club, який пропонує дитяче взуття.

Dell пропонує «ПК як послугу», поєднуючи апаратне забезпечення, програмне забезпечення та послуги життєвого циклу в обмін на щомісячну плату. Паралельно ініціатива перепродажу та переробки активів дозволяє компанії забрати назад, перепродати, переробити або повернути в оренду будь-які надлишки обладнання в екологічно свідомий спосіб наприкінці використання. Коли доходить до відновлення, повернутий пластик подрібнюється на виробничих потужностях, розплавляється та змішується. Зараз близько 35% цього вмісту переробляється в нові частини. Станом на червень 2017 року ці матеріали використовуються в більш ніж 90 різних продуктах Dell. 

Також ви можете переглянути статтю про ICOOLA бизнес...