Еволюція екранних клавіатур: історія Т9, технології Swipe та голосових помічників

Якою раніше була клавіатура в телефоні?

Буквально десятиліття тому люди активно послуговувалися кнопковою клавіатурою на своїх телефонах. Старенькі Nokia та відносно сучасні Blackberry приємно дивували своїх користувачів функціонуванням кнопок. Ніхто навіть не думав, що одного дня це може змінитися. Стів Джобс посприяв розвитку екранних клавіатур, переконуючи покупців Apple, що можна цілком успішно користуватися телефонами за допомогою дотиків до екрана. Більшість користувачів була в захваті, тому що це давало змогу зробити розмір дисплея більшим і використовувати клавіатуру тільки у потрібні моменти. Проте, на жаль, клієнти зіткнулися з проблемою недостатнього розвитку технологій, через що друкувати на склі було незручно на відміну від фізичних кнопок. Через це розробники з усього світу до сьогоднішнього дня шукають найкраще вирішення для цієї проблеми. У цій статті ви дізнаєтеся як відмова від звичайних способів набирання тексту на старих телефонах призвела до революції у світі клавіатур.

За весь час розвитку технологій та методів набору тексту винахідники експериментували з їхніми формати як тільки могли. Дехто змінював розміри, форму та варіанти розташування клавіш. Шляхом проб і помилок розробники та дизайнери дійшли до єдиного рішення, яке сьогодні є стандартом.

Поява екранних клавіатур

Екранні клавіатури мають досить цікаву історію. Здавалося б, якщо для ПК ідеальну клавіатуру створили вже давно, то й говорити про їхній подальший розвиток не варто. Проте це не зовсім так. З появою мобільних телефонів це питання стало актуальним як ніколи. Розробникам довелося придумувати все з нуля. Якщо варіант для комп’ютера був доволі практичним, то у випадку телефонами довелося постаратися ще більше. Маленькі розміри девайса не дозволяли помістити на ньому занадто багато кнопок. Через це телефонами раніше керували цілі системи предиктивного набору – Т9. T9 означає «текст на дев'яти кнопках», оскільки колись саме така кількість була необхідною для набору тексту. Поява цієї системи стала цілою революцією в розвитку гаджетів. Наприклад, щоб написати слово «привіт», раніше потрібно було натиснути на клавіші 14 разів. З введенням Т9 в регулярну експлуатацію це число скоротилося до шести.

Читайте також: iPhone 4 - новий погляд на старий пристрій

Т9 був інтегрований в телефони доволі зручним чином: один девайс містив всередині себе цілий словник. Під час набирання тексту з використанням усіх кнопок телефон автоматично пропонував своїм користувачам відповідні варіанти набору слів. Зазвичай це відбувалося з визначенням частоти їхнього вживання під час листування. Ще однією корисною функцією системи була можливість додавати власні слова.

Деякі власники телефонів з Т9 вміли наосліп набирати повідомлення, залишаючи гаджет в кишені.  У той час єдиною повноекранною сенсорною клавіатурою міг похизуватися тільки  Windows Mobile. Попри те, що в комунікаторі потрібно було набирати текст стилусом, було доволі складно потрапляти по потрібних буквах.

Клавіатура в телефонах Apple

Уся ситуація змінилася після презентації Стівом Джобсом нової клавіатури в телефонах від компанії Apple. Винахідник був переконаний, що звичайна клавіатура займає занадто багато зайвого місця. Тому було вирішено почати роботу над методом введення тексту, який міг би замінити звичайні фізичні кнопки. Звичайно, процес розробки не обійшовся без складнощів. Для нормального функціонування задуму не вистачало тодішнього екрана Айфонів. Попри те що екран мав три з половиною дюйми, більшість користувачів не могли нормально та зручно набирати текст за допомогою пальців.

Клавіатурна система була влаштована таким чином, що кнопки знаходилися дуже близько, тому легко можна було натиснути помилкову літеру. Звісно, це ускладнювало процес використання телефону, тому розробники почали активно думати над альтернативними методами розташування клавіш. Однією з ідей було схрещення кількох клавіш в одну, проте у результаті виявилося, що це непрактично.

Здавалося б, що виходу з цієї кризи немає, проте в один момент віцепрезидент компанії Епл наказав усім робочим сфокусуватися тільки на дизайні клавіатури. Пройшло кілька тижнів і йому презентували різні прототипи. Найзручнішим варіантом став той, що виглядав як звичайна клавіатура, проте під час експлуатації був зручним і не викликав бажання позбутися свого телефону. Розробка базувалася на покращеній версії предиктивної системи. Після введення одного символу, система використовувала спеціальні алгоритми. Вони допомагали вгадати, які саме будуть надруковані далі. Така розробка значно збільшувала сенсорну зону символу, тому по ній можна було потрапити без зусиль. Таким чином у сенсорних клавіатур з’явився шанс на життя. Поступово екрани ставали все більшими та якіснішими, тому ввід так само ставав дедалі точнішим. Стрімко відбувався не тільки розвиток клавіатур, а й покращення предиктивних систем. Сюди підключалися нейронні мережі, які допомагали вгадати продовження вашого повідомлення. Також стало можливим передбачення варіанту вашої відповіді на питання співрозмовника.

Варто прочитати: Найцікавіші факти про компанію Apple, про які ви могли не знати

У технічній сфері відбувався невпинний розвиток, де система розпізнавання мови розвивалася паралельно з екранними клавіатурами. Завдяки цьому тепер ми можемо користуватися голосовими помічниками. З часом з’явилася ще одна корисна функція – розпізнавання тексту, написаного від руки. Таким чином незручність перших сенсорних клавіатур сприяла появі багатьох нових опцій та функцій, без яких важко було б уявити середньостатистичний сучасний телефон.

Згодом розробник Т9 Кліф Кашлер знову здійснив ще один переворот у методах введення тексту. З 19 століття людство користувалося одними й тими ж способами для набирання тексту, проте цей винахідник зумів здійснити прорив у цій сфері аж двічі. Згодом Кліф презентував свою новинку. Нею став метод введення під назвою Свайп. Тепер одне слово можна надрукувати, не відриваючи палець від екрана. Ця технологія вже є в багатьох смартфонах нашого часу, а розробники давно її ліцензували. Свайп присутній навіть в iOS 13, проте винятково англійською мовою.

Завдяки розробці технологій голосового введення, Свайпу та розширенню можливостей клавіатури проблеми, що виникли понад десять років тому, майже вирішили. Проте це не завадило розробникам і далі розвивати як клавіатури, так і методи введення символів. Адаптивність клавіатур дозволяла зручно записувати номери телефонів та використовувати панель з емодзі під час листування.

Наші потреби постійно змінюються, так само як змінюються ситуації, у яких ми користуємося клавіатурою. Через це розвиток продовжився і клавіші стали більш функціональними. Наприклад, відома клавіатура Gboard містить зручний буфер обміну на окремій вкладці, власний перекладач, розділ зі стікерами та GIF з Інтернету, можливість змінювати положення клавіатури на екрані, режим для редагування тексту та поле для пошукових запитів у мережі.

Клавіатура в смартфонах iPhone

Перша клавіатура Gboard з’явилася саме в iPhone на системі iOS. Це відбулося на пів року раніше, ніж на операційній системі Android. Це пояснюється тим, що на телефон з Android завжди можна було знайти велику кількість сторонніх клавіатур, а Gboard взагалі була вбудованою. У цей час власникам айфонів доводилося обходитись тільки одною вбудованою клавіатурою. Усі інші варіанти ставали дуже незручними у використанні.

Тому розробники вирішили дотримуватися іншої ідеї. Звичайну клавіатуру в iPhone майже не можна замінити, тому вони вирішили не морочитися над новим дизайном, а покращувати старий. Таким чином було вирішено залишити старий варіант, проте ввести нові опції. Екранні клавіатури пережили довгий процес розвитку, який не зупиняється дотепер. Нам залишається тільки спостерігати за новими розробками.