У 2011 році студія дебютувала грою «Bastion» і прислів'я «перший млинець - нанівець» в цьому випадку виявилося недоречним. «Bastion» - комп'ютерна гра в жанрі action/RPG, полюбилася гравцям незвичайною подачею сюжету і приголомшливим озвученням: в грі наші дії коментує закадровий голос. Слухати його було дуже приємно, помітна робота професіонала.

Сюжет в «Bastion» подавався туманно і начебто навпаки. З перших хвилин гри ми зовсім не розуміли, що взагалі відбувається. Почуття невизначеності посилювалося і загальним аж надто строкатим і фантасмагоричним візуалом твору.

транзистр геймплей

Як не дивно, багатьом «Bastion» припав до смаку, деякі навіть охрестили його шедевром, а його саундтрек й до сьогодні можна зустріти в списках відтворення гравців. Музика їх настільки зачепила, що вони не змогли розлучитися з нею навіть після титрів.

Минуло два роки й студія випускає «Transistor». Принцип залишився тим же - це все ще той же ізометричний екшен з елементами RPG. Не сказати, щоб «Transistor» був довгоочікуваною новинкою, від нього чекали лише хорошої музики та того самого закадрового голосу. Однак найбільше дивує те, до чого немає великих сподівань. І нехай «Transistor» в результаті не переплюнув успіх «Bastion», (якщо висловитися мовою музичної індустрії - «Транзистор» став жертвою синдрому другого альбому) гра все ж моментами може приємно здивувати і їй є чим зачепити гравця. «Транзистор» не став калькою від «Бастіону» як могло здатися, на перший погляд.

Вам може бути цікаво: Чи вигідно купувати iPhone в Арабських Еміратах

Реліз «Transistor» відбувся 20 травня 2014 року на платформах: Microsoft Windows, PlayStation 4, OS X, Nintendo Switch, Linux, SteamOS, а так само - IOS. Так, гра є ексклюзивом для смартфонів iPhone. Розберемо ж «Транзистор» на складові.

Про що «Transistor»?

З перших же секунд гравця закидають в гущу подій, нічого не пояснюючи й не розжовуючи. Розповідь тут на кшталт «Бастіону» подається дуже специфічне. Сюжет починається не з експозиції, поки нам не зрозумілі мотиви героїв, а на підході до кульмінації. Гравця кидають у світ гри, як цуценя кидають посеред озера, щоб собака навчилася плавати. Що відбувається? За кого граємо? В якому світі відбуваються дії? Нічого не зрозуміло. Може виникнути відчуття, що в «транзистор» раніше ви вже грали й вже забули, про що сюжет, а його початок - це завантаження стародавнього збереження.

персонаж ред

Нас гукає закадровий голос, так ми дізнаємося, що головну героїню звуть - Ред. Потім загадковий чорний екран прояснюється, і ми бачимо красиву ошатну дівчину, яка схиляється над трупом чоловіка. З грудей чоловіка стирчить чи величезний меч, чи ключ. Ред витягує з грудей мерця зброю, поки той з нею розмовляє. Виявляється, «транзистор» - це і є той самий меч. Ми розуміємо, що душа того чоловіка залишилася в ньому і всякий раз, коли він нам щось говорить - меч пульсує зеленим сяйвом. Однак поки що ми нічого не знаємо ні про головну героїню, ні про те, ким нам припадав покійний і чому він розмовляє з Ред, ніби за життя вона була йому дуже близька.

Просуваючись по футуристичному місту, ми дізнаємося його назву - Клаудбанк, а головна героїня, Ред - виявляється знаменитою співачкою, яка втратила голос. Нам вдається з'ясувати, що на неї скоїв замах якийсь Процес - формування роботів, очолюваних організацією Камерата. Ред збігає по вулицях, відбивається від роботів Процесу. По дорозі їй зустрічаються загиблі в ході замаху друзі, і вона поселяє їх душі в транзистор. Друзі все ще живуть всередині меча, наділяючи його силою, яку вони мали за життя. Так тут обіграні початкові здібності.

Пару слів про графіку

Графіка в «Transistor» приємна оку. Візуально перед нами класичний кіберпанк з його характерними неоновими вогнями та буйством фарб. У грі переважає зелена гамма з вкрапленням червоного і яскраво-жовтими контурами. Сам Клаудбанк виглядає колоритно: мерехтливі автомати з опитуваннями, вивіски магазинів та закладів, висотні будівлі на задньому фоні, чиї вогні пробиваються крізь туман.

графіка транзистор

Окремої похвали заслуговує малювання персонажів. Нехай їх зовнішній вигляд виглядає дещо мультяшно, проте художники постаралися дотриматися всіх людські пропорції, як особи, так і тіла. Головна героїня зовні відповідає своєму сценічному образу і може надовго осісти в пам'яті гравців.

Анімовані герої по-різному: так Ред рухається природно, а її транзистор карбує іскри від тертя об землю. А ось противники - роботи Процесу, рухаються незграбно і різко. Будь-яку людину в грі можна відрізнити по його рухам. Різниця не істотна, проте якщо загострити на цьому увагу - у морських персонажів рухи відчутно плавніше.

Геймплей «Transistor»

Як і у випадку з «Bastion», нас чекає ізометричний екшен/RPG. У «Transistor» незвичайна система умінь: періодично Ред буде знаходити трупи людей, з яких можна отримати нові навички. Всього навичок 16: з них одночасно користуватися можна 4 активними вміннями й 8 пасивними (тобто по 2 на кожен активний слот, а також ще 4 в окремій панелі). Все вміння можна використовувати у 2-х режимах і кожен з навичок має два види застосування, наприклад: можна посилити шкоду або зробити так, щоб заряд рикошетив від ворогів.

транзистор у грі

Всі 16 навичок можна комбінувати та експериментувати в залежності від ситуації. Додатково навички відповідають за кількість життів. Вони з'єднані зі смужкою здоров'я золотистими лініями й коли здоров'я опускається до 0 - навик перегрівається і стає недоступний. Перезавантажити його можливо тільки на точці доступу - місце, де можна перетасувати ваш нинішній набір навичок.

Також в «Transistor» передбачені модифікатори для ускладнення або спрощення гри.

Для особливо складних моментів існує тактична пауза, - щось віддалено схоже було в іграх серії «Fallout», - ви можете заздалегідь продумати дії Ред, провести серію ударів або уникнути шкоди. Коли Ред перебуватиме на волоску від смерті, включається екстрена тактична пауза і вам належить продумати план відходу.

«Transistor» грається бадьоро і не позбавлений в механіків елементів стратегії. Однак варто відразу обмовитися, що гра не про ігровий процес, а про красиву зворушливу, місцями сумну історію під крутий акомпанемент і про меланхолійні, важкі міркування душ, що живуть в транзисторі.

Музика в «Transistor»

Над саундтреком працював той же композитор, що і над «Bastion» - Даррен Корб. Однак як було сказано раніше - він був однією з ключових фігур в створенні нової гри. До озвучки також приєдналася Ешлі Барретт. Саме вона подарувала свій голос співачки Ред.

музика транзистор

У грі є одна, здавалося б, незначна фішка - при натисканні на певну кнопку, Ред ніжно обхоплює Транзистор і підспівує мелодії гри. Подібні дрібниці відзначати не прийнято, але це не працює в разі «Transistor». Голос заворожує, іноді можна зовсім забути про події й просто насолодитися ним. Як шкода, що і це на листі передати неможливо, це потрібно відчути.

«Transistor» - підсумовуємо

Безумовно, в цілому гра вдалася. Захоплюючий сюжет з незвичайною подачею, загальний музичний ряд і робота акторів озвучення принесла свої плоди. Механіки прості в засвоєнні, але їх різноманітність і комбінації ускладнюють гру, вона не здається казуальною. Для тих, хто не любить напружуватися, існують модифікатори для зниження складності.

Гра залишає після себе приємне враження і не вивітрюється з пам'яті через тиждень-два. Єдині зауваження, які їй можна пред'явити - це деяка недомовленість в сюжеті й місцями одноманітний геймплей. Сиквел пішов би цій грі на користь, адже деякі моменти розробник залишив без відповіді.

підсумок транзистор

Читайте також: Додатки на iPhone, яких слід уникати будь-яку ціну