Як неощадливе споживання згубно впливає на екологію

Чомусь існує думка, що для порятунку планети необхідно бути, як мінімум супергероєм. Але в нашій любові до далеких країн, підтримки агротуризму та участі у волонтерських екологічних проектах вже є ключ до порятунку. Ми і є тим ресурсом, який може багато зробити для захисту екології, не залишаючи при цьому затишну кімнату своєї багатоповерхівки.

Зрозуміло, безглуздими здаються розмови про необхідність сортувати сміття, економити електрику і воду, носити стару техніку на ремонт, а не на смітник, адже її елементи мають токсичні речовини, що забруднюють навколишнє середовище, коли тільки в нашій країні твориться справжнє екологічне беззаконня. Масова вирубка лісу в Карпатах, споруда чергових котеджів депутатів і олігархів на заповідних зонах, вбивства і браконьєрство тварин, які занесені в Червону книгу. Та й в Україні вкрай складно йдуть справи з пунктами прийому скла або батарейок, які в розвинених країнах знаходяться в кожному супермаркеті. Але все сміття і відходи утворюються від того, що людина так і не навчилася контролювати свої амбіції і апетит. Це виливається в неощадливе споживання природних ресурсів.

Варто також прочитати про Rush Royale - одну з кращих ігор на iPhone.

Неощадливе споживання знищить планету?

Сучасна значимість глобального світу складається в постійному споживчому капіталізмі. Населення, в міру своєї градації починає бачити в природі та її ресурсах якусь субстанцію, якою обов'язково варто заволодіти і підстроїти під себе і свої потреби. Основний упор при цьому робиться на прикладну науку, яка і займається методами приборкання навколишнього середовища. Екологи ж і різні захисники природи, навпаки, наразі намагаються повернутися в традиційну площу бачення, де природа виступає в ролі живого метаорганізму, а прикладна наука змінюється на міфи, традиції і релігію. Прихильники індустріалізації і технологій зводять в абсолют інноваційність та науково-технічний прогрес, думаючи, що саме це стане стовпом нового суспільства, в якому є місце лише економіці, соціальним і технологічним досконалостям.

Будь-які зміни в індустріальній сфері та зміні соціальних повісток є тим видом трансформації, який прийшов з-за вікових градацій суспільства. Виробництво раніше обмежувалося на локальних тимчасових потребах, і знало, що товари виробництва повинні бути якісними, щоб просте лагодження продовжило їх експлуатаційний час. Сучасна ж промисловість спрямована виключно на модель «купити-зламати-викинути», що тільки збільшує потреби споживачів, не даючи можливості отримати якісний продукт. Про екологію ніхто не думає в цей момент, в зворотному випадку ж про необхідність зупинити і зменшити вуглецевий слід заговорили б набагато раніше. Сучасна система також породила масову кризу індустріального суспільства, адже раніше капіталістичний розвиток давав гарантію і віру в прогрес будь-якої сфери життя, включаючи безкарне підкорення екології. Однак на ділі людству довелося зіткнутися з масою умовностей і складнощів, які глобально вплинули на природу і кліматичні умови. Спроби удосконалити технології привели не тільки до високих технологій, а й допомогли також створити можливість тиску на навколишнє середовище та запустили процеси зміни кліматичних умов. Так і вийшло, що бажання вдосконалити свій вплив на природу на ділі стало тією ще антиприродною діяльністю. Але і допомогли також створити можливість тиску на навколишнє середовище та запустили процеси зміни кліматичних умов.

Знайти баланс людського споживання справа дуже нелегка, особливо якщо врахувати сучасний напрям в промисловості і мінливість в сфері моди, яка диктує свої правила. Однак уже зараз можна відзначити зростання нової тенденції - ідеї розумного споживання, які масово поширюються серед молодого населення планети. Втім, експерти скептично реагують на ці заклики, оскільки все ще існує необхідність знайти баланс між захистом екології та зростанням економіки. Говорячи ж про неекономне споживання, можна навести елементарний, але робочий приклад - думки роду «навіщо мені 10 пар штанів, якщо мені буде досить і 5 хороших» мають місце бути тільки в тому випадку, якщо мовець не закуповує ці самі штани в мережі магазинів дешевого одягу. Такі магазини є джерелом «швидкої моди», де привіз нових моделей здійснюється щодня, але і мода на ці моделі також швидко проходить, а значить залишається одне - викинути товар за непотрібністю. Споживач не переплатить, якщо заплатить за штани не 400 гривень, а 1000 в тому випадку, коли цей товар буде створюватися без шкоди екології і з належною оплатою праці робітників. Та й прослужать вони набагато довше дешевих неекологічних аналогів.

Симулятор Fifa Mobile 2021: Геймплей, гравці і характеристики гри.

Боротьба між екоактивістами та індустрією моди - заклики менше споживати

На щастя для всього живого, зараз все більше споживачів замислюються про проблеми зміни клімату. Вони вважають звичку неекономного споживання, наприклад, дешеві авіа перельоти замість екотранспорту, існування і активне користування одноразовим посудом, викидання маси нормальних продуктів, які не відповідають «товарному вигляду» серйозним марнотратством, яке приносить тільки негатив стосовно навколишнього середовища. Саме марнотратство стане тією відправною точкою, або навіть основною причиною того, що наша планета дійде то точки неповернення.

Однак індустрія моди категорично не згодна з раціональними доводами своїх же споживачів. Найцікавіше те, що гендиректори великих брендів одягу постійно критикують екоактивістів, розставляючи при цьому свої акценти, щоб ті, хто не особливо замислювався про шкоду екології, продовжили купувати і викидати. На думку законодавців моди, відмова від неекономного споживацтва може посприяти лише маленькому поліпшенню екологічної ситуації, проте все це буде мати жахливі наслідки соціального характеру. Та й займатися варто не тільки зменшенням впливу індустрії і людини на екологію, а й також гарантувати населенню робочі місця, зайнятися системою охорони здоров'я та надати людям можливість збагачуватися в процесі економічного зростання. По правді кажучи, така позиція є трохи утопічною і нераціональною, адже її основна мета - заробити якомога більше грошей, в незалежності від екологічних проблем. Та й нескінченно зростати економіка не може, і в один момент всі річки стануть отруйними, а ресурсів просто не залишиться.

Чи вийде зменшити споживання без шкоди економіці?

Економісти переконують, що можна постаратися збалансувати споживання за допомогою ринкових механізмів. Для цього варто скористатися як звичними стандартними пропозиціями вторинної переробки та використання відходів, так і включати вартість токсичного впливу на екологію, наприклад - викид вуглекислого газу - в остаточну вартість товару. У випадках, коли в текстильному виробництві є потреба в хімікатах, обов'язково повинна бути система контролю, що, очевидно, стане причиною подорожчання процесу виготовлення. Але суть полягає зовсім не в підвищенні цін, а швидше в можливості враховувати вартість нанесеного шкідливого впливу на навколишнє середовище. Зараз вартість усунення екологічних наслідків не входить в ціну продукту, і це той момент, який потребує зміни. Такий захід має стати основним, а додавання негативного впливу на екологію і збитки, які за цим процесом слідують, потребують становлення у державних і міжнародних органів стандартизації. І нехай зараз ми маємо великий вибір екологічних товарів, вартість яких містить ціну шкоди навколишнього середовища, баланс інтересів продовжує стояти на місці через масового споживача, який продовжує купувати неекологічні дешеві товари, адже він все також реагує на ціну продукту.

Сучасний капіталістичний ринок продовжує диктувати свої правила, закриваючи очі на необхідність зменшити обороти і задуматися про заподіяну шкоду навколишньому середовищу. Ми маємо штучно створену потребу в покупках якомога більшої кількості нових сучасних і популярних продуктів споживання, викидаючи на смітник куплені раніше товари, навіть якщо вони все ще придатні. Модель «купив-викинув-купив» продовжує працювати, а сучасні виробники намагаються випускати нові моделі товарів, активно рекламуючи їх, щоб покупці все більше і більше скорочували термін використання попереднім продуктом, віддаючи перевагу новому. Ми стикаємося з ефектом морального старіння продукту, коли він все ще функціонує і придатний для використання, але неможливий в експлуатації через вихід з моди. Також активно використовується модель фізичного старіння продукту, коли холодильник, кондиціонер, смартфон тощо виготовляються недовговічними - так споживач змушений купувати нові товари. Такі ефекти не з'явились самі по собі, це запланована модель сучасного споживання, яка гарантує функціонування принципу постійного оновлення.

Якого кольору Айфон найкраще вибрати?

Купуючи новий пристрій і викидаючи старе тільки через те, що воно вже не в моді, споживач не замислюючись тільки зміцнює антиекологічну капіталістичну систему, адже, якщо подумати, то будь-яка подібна споживча дія у своєму образі є антиприродна. Ми, думаючи про те, що наша дія неважлива і ніяк не вплине на глобальні процеси, самі створюємо нову ідеологему «мій будинок з краю, нічого не знаю». І коли мільйони таких окремих особистостей буде продовжувати слідувати своїм неусвідомленим споживчим інстинктам, така теорія просто перестане виправдовувати себе ж, але при цьому все одно буде існувати в головах маси. І безглуздий цикл «купити-викинути-купити» продовжить існувати за допомогою реклами, нав'язування модних тенденцій, маркетингом та іншими потужними важелями споживчої структури.

В такому споживчому товаристві штучно створюється свій цикл, через якого зростає надлишкове виробництво, що виробляє не дійсно потрібні для життя і задоволення людських потреб товари, а продукти, які відповідають нав'язаним потребам сфери моди й реклами. Так відбувається постійне зростання використовуваної сировини, що є причиною виникнення двох глобальних проблем надлишкового виробництва: надмірне використання та знищення невідновлюваних природних ресурсів і зростання обсягу відходів різних типів, включаючи забруднення води, ґрунту, атмосфери тощо. Ідеологія неекономного споживання несе за собою безвідповідальну витрату, замість обіцяної економії, скромності, солідарності та самообмеження. Наслідками ж є криза суспільства, особистості та природи.

Топ ігор на Айфон 2021: У що пограти власникам Apple?